Нічого я не гну. Я розказую як жив я, і про майонез із горошком - не видумка. Ковбаси в містах-мільйонниках були, але хто ж їх докупиться, так троє, а тому піраміди із згущенки були не для нас..Плохо работали твои родители, если у вас так плохо все было!
Меня с племянницей воспитала одна моя мать и я не помню в жизни вообще никакой нужды, особенно в еде и мясном. Даже велосипед смогла мне купить в седьмом классе, а при поступлении в техникум - магнитофон!
И работала всего-навсего кассиром!
Так, что тогда жили кто как хотел, а сейчас перекрыт кислород со всех сторон!Круто, три роки збирала на магнітофон...
Почему три?
В техникум я поступил после 8-го класса.
ага, пам'ятаю, особливо у селі. я усе дитинство у с. Требухів провів, 1979-1984, потім до Монголії поїхав з батьком (до речі, там вперше сгущені вершки побачив, прості і з какао), так що про 84-86 не скажу, а от 79-84го у сільмазі хліб не кожного дня був, а ковбаса не кожного тижня. А це ж усього 25 км від Києва. Село жило тим, що на базарі вторгувавши мали, а в радгоспі зарплати були злидарські
І мої 5 коп,відслуживши в СА (83-85)майже в "сталіце нашей Родіни"з її заваленими ковбасами і пр. прилавками повернувсь в рідне Хабне-райцентр(не шукайте на карті-немає)возив хворих до Київа,а з Київа ковбасу і хліб "Український житній" медсестри і лікарі просили.При цьому ковбасу відпускали по 2кг в руки,хліба по 2 буханки,ставав по декілька раз в чергу..."...майонез..цукерки...":(
ага, пам'ятаю, особливо у селі. я усе дитинство у с. Требухів провів, 1979-1984, потім до Монголії поїхав з батьком (до речі, там вперше сгущені вершки побачив, прості і з какао), так що про 84-86 не скажу, а от 79-84го у сільмазі хліб не кожного дня був, а ковбаса не кожного тижня. А це ж усього 25 км від Києва. Село жило тим, що на базарі вторгувавши мали, а в радгоспі зарплати були злидарські
В Монголии я тоже попробовал много такого, чего дома не было! В том числе и сгущенные сливки и сгущенное какао.
ага, пам'ятаю, особливо у селі. я усе дитинство у с. Требухів провів, 1979-1984, потім до Монголії поїхав з батьком (до речі, там вперше сгущені вершки побачив, прості і з какао), так що про 84-86 не скажу, а от 79-84го у сільмазі хліб не кожного дня був, а ко просили.При цьому ковбасу відпускали по 2кг в руки,хліба по 2 буханки,ставав по декілька раз в чергу..."...майонез..цукерки..."[/
Так после 1985 года горбатая мразь пришла к власти и у нас тоже перебои с продуктами начались!
А в 1988 году в командировке в Свердловске(ныне Екатеринбург) отоваривались уже по талонам!
Комментариев: 209