Кінець робочого дня. Банальна п’янка. Швець черевиків Файбиш філософствує:
– Мама хотєла, шоб я був портним. Но батько впєрся і віддал мєня на навчення до сапожніка. І правильно здєлал! За тридцять лєт, шо я сапожнік, ні одін клієнт нє заказал у мєня лапсердак, штани чи пальто! Нє бил би сапожніком – здох би з ґолоду!

– Хаїм, це шо правда, шо ти в сєбя вдома посєліл козу?!!
– А шо?
– Она занімаєт мєсто і потом запах...
– Ой, запах! Побєґаєт і звикнєт...

На пошті Ґавел здає рекомендованого листа. Поштарка йому:
– Важкуватий лист. Доведеться клеїти ще одну марку.
– Мінє ето дужє нравітся! Ви шо думаєтє, шо єслі наклєїть іще одну марку – то лист станєт лєгше?

Поїзд. Кондуктор витягає з-під полиці двох пасажирів без квитків. Один безбілетник канючить:
– Пане начальник! Моя єдінствєнная коханая дочка виходіт замуж... А весілля у Львові. А грошєй на поєзд у мєня нєт... А єхать такі надо...
Кондуктор розчулився, пожалів бідолагу, запитує:
– Ну ви – я розумію... А ваш товариш?
– А це мій двоюродний брат. Він єдєт на весілля за мой рахунок!

Рувім підходить до вагона. Провідник дивиться на квиток, каже:
– Я не пойняв!!! У вас квиток до Конотопа, а цей поїзд іде на Херсон!!!
– А шо ваші машіністи часто ошібаются???

Фроїм поїхав на відпочинок до Одеси. Зняв кімнатку біля моря, влаштувався, але на другий день почалася злива. І так три дні підряд... На четвертий день зливи Фроїм запаковує валізу. Хозяйка до нього:
– І шо, ви собіраєтєсь уєзжать? Вам шось нє нравітся?
– Нє нравітся дощ.
– Но у вас у Бєрдичєві тожє ідьот дождь?
– Такі так. Но у Бєрдичєві он ідьот намного дєшєвлє...

Наум Грач поїхав до родичів до Києва. Повернувся у Жмеринку і розповідає:
– І шо казать, у Києві такі жівут і помірают нє так, как в нас... Вміраєт Суркіс, погода – як на курортє! Похоронна процесія – 50 „мерсів”, куча родичів, друзів!
– Вміраєт нє такой баґатий пуріц, а так трохі бєднєє. Погода теж хороша, но вжє нє такая. Гроб вєзут вжє у автобусє, похоронна процесія – штук 20 машін і нє такіх козирних...
– А єслі вмирає такой сібє обичний чєловєк, погода так сібє... Всє їдут в одном автобусє, родичєй мало...
Наума запитують:
– А шо, когда уміраєт совсєм бєдняк?
– Когда вміраєт бєдняк – дощ як із вєдра! Машин нєма, родичєй нєма. Бєдняк ідьот пішком на кладбіще і сам ложітся в могілу...

Київ. Єврейське кладовище. Пам’ятник. На пам’ятнику фотографія та надпис: „Тут похоронєн Доктор Кац Моріц Ушерович (1920 – 2007). Вєчная память...” Трохи нижче надпис: „А якщо Вам потрібен досвідчений лікар-стоматолог, то син Доктора Каца – лікар вищої категорії, кандидат медичних наук Кац Борис Моріцович приймає з 900 до 1930 за тією ж адресою: Поділ, Нижній вал, 4б, 2 –ий поверх, кабінет 8а, вхід із двору. Завжди готові допомогти!”

„По прічінє развода хозяіна з жєной магазін нє работаєт. Но єслі кому-то очєнь надо, звонітє з чорного хода 3 раза”.

Новий українець Пєнхісович запитує сина:
– Скільки буде два помножити на два?
– Шість!
– Ні, чотири...
– Я знаю, але хочеться поторгуватися.