И неговорите, что ктото против блондинок...

Найсвіжіща та сама перша в інтернеті фотографія сьогоднішнього повного сонячного затемнення. Сфотографовано в Новосибірську.
Прошу ставити +

Захотілося мати теж талісман, Але по українськи він має бути кращим)))

Було це оного вечора. Приїхав я до села провідати батьків. Що навихідних робити? Зустрів сусіда кужу - пішли на 100 грам. Пішли... Але він взяв з собою свою дівчину. Йдем ми темними вулицями, а сусід каже, щось мене губи печуть, від вітру напевно... Його дівчина і говорить - у мене є гігієнічна помда... Риється в сумочці і дає йому. Він намастив собі губи (в темноті) тай пішли ми далі. Заходимо в барчик, а всі присутні на нас витріщились. Щоо? Думаю... Тай глянув на свого сусіда. Чуть не ліг... Помада була червона, а він так віддуші себе вимазав, що словами тяжко описати....

Одного разу довелось скоритатись електронним перекладачем. переклав текст з російської на англійську, а потім, думаю, ану спробую отриманий текст англійською перекласти назад на російську. Ось, що вийшло:
"Здравствуй! Ночь у меня была спокойной. Слава Богу.
Я работаю на заводе. Моя професия юрист. Живу на Украине. Это географический центр Европы. (В прошлом часть СССР) Мне 28 лет. А сколько тебе лет? Мое имя Виктор. Очень люблю ловить рыбу, собирать в лесу грибы. А у Вас есть лес?"
Английська версія:
"Hi! Night at me was quiet. Thank God. I work at a factory. Mine професия the lawyer. ...

В залі суду.
Суддя: "Обвинувачений, розкажіть як все було".
Обвинувачений: "Ну, бля..., тут взагалі то нема що казати... Я, короче, той... бля... приходжу до дому, а жінка бля... у ліжку нах..., гола. Я бля і запідозрив у тій обстановці, що то щось бля нето нах... Давай шукати... Я бля підліжко, нема нікого, Я бля до шафи, тоже ніхуя... У ванній, на кухні, в кладовці... Нема і піздєц... Взяв сігарєтку і пішов на балкон, думаю покурю блядь ... І тут блядь, з мого підїзду вибігає.... Єбать... в трусах і в майці... Ну я невтримався і його тумбочкою з балкона ХРЯСЬ!"
Суддя: "Добре, дякую. Потерпілий розкажіть суду як все було."
Потерпілий: "Нууу.... я.... і не розумію до тепер як все так подурному сталося... Справа в тому, що я живу в тому ж підїзді, що і обвинувачений. І того чудового сонячного ранку, весь з піднесеним та прекрасним настроєм вибіг на прогулянку. І як завжди одяг на себе шорти та легеньку маєчку. І тут... Ви не повірите... оця, перепрошую сволота, мене з балкона тумбочкою ХРЯСЬ!".
Суддя: "Дякую. Свідок, розкажіть як все було."
Свідок: "Ну я бля ващє ніфігфа нє понимаю. Я ето, сіжу сєбє спакойна в тумбачкє..."