Кабінет начальника МВВС.
— Доповідајте, пане мајоре, що маємо у справі з пограбування?
— Все як слід, пане полковнику, ми поза підозрою.

Ідуть додому двоє п'яниць. Холодно. А біля дороги скирта соломи стоїть. От один і каже другому:
— Підпалімо та погріємося…
Підпалили. Стоять і гріються. А на селі побачили пожежу, біжать люди гасити.
— Ти подивись, — каже один, — як підпалити, то нікому, а як погрітися надурняк, то біжить усе село…

Жінка бачить, що її сусідка зело знервована:
— Що трапилося, Галю?
— Міј чоловік пішов на річку, щоб утопити кицьку.
— Не перејмајся, повернеться.
— Та я ж нічого, але кицька повернулася ще годину тому вся мокра…

Вірмен чита на пивному ларку: «Пива нема, а для вірмен ВЗАГАЛІ НЕМА». Пата у продавця:
— А чому для вірмен взагалі нема?
— Тому що коли вірмени питають: «Пиво є?», їм відповідаеш: «Нема», а вони питають: «ВЗАГАЛІ НЕМА?»

— Що я бачу. Ти хоч і одружився, а сам пришиваєш ґудзики до свого пальта.
— Ти помиляєшся, це пальто моєї дружини.

— Хто більше задоволениј: чоловік, що ма шестеро дітеј чи тој, що ма шість мільјонів долярів?
— Тој, що ма шестеро дітеј!
— Чому?
— Тој, що ма шість мільјонів — чхе ще!

Екзамен у вузі. Викладач запитує:
— Запитання на "12": як моє ім'я?
Усі мовчать.
— Запитання на "9": що складаємо?
Усі мовчать.
— Запитання на "6": якого кольору підручник?
Зі задніх рядів приглушениј голос:
— Ох і валить, гад!

Гість стурбовано каже господарці:
— Вашиј собака якось недобре дивиться на мене.
— Нехај пан не зверта уваги, він завжди так дивиться на того, хто їсть з јого миски.

— Наступного року ви одружитеся з вродливою і дуже заможньою чорнявкою! — каже ворожка.
— Дякую. Ось вам за послугу, та я подвою цю суму, якщо ви скажете, куди подіти потворну, фарбовану білявку без копіјки за душею.

— Коли ми одружимося, любиј, у нас буде троє дітеј.
— Звідки ти знаєш?
— А вони зараз мешкають у моєї бабусі.