Закохана парочка зайшла до ресторану повечеряти. Вони буквально поїдають один одного очима: — Ти така солодка, я би з’їв тебе всю… — І я також… Підходить офіціянт, кахикає й питає: — А запивати чимось будете?

Чоловік: — Скажи, тільки чесно, ти мені за двадцять років подружнього життя хоч раз, на хоча б подумки, зраджувала? Жінка: — Якщо чесно, то подумки — жодного разу.

Чоловік, який багато місяців знаходився в комі, прийшов до тями. Його жінка постійно знаходилася поруч з ним. Відкрив очі, він сказав своїй дружині, котра сиділа біля його ліжка:
- Ти була зі мною в самий важкий час. Коли мене звільнили – ти підтримувала мене, коли в мене стріляли і поранили – ти була поруч, коли мій бізнес накрився – ти була тут, коли ми втратили наш будинок – ти була зі мною, коли моє здоров’я стало зовсім паскудним – ти залишалася зі мною. Ти знаєш, Оксано, що я думаю?
- Що, коханий? – посміхаючись, тихенько спитала жінка і її серце наповнилося теплом до чоловіка.
- Я починаю думати, що ти приносиш нещастя.

Зустрічаються два Українці та й один другому каже:
- Куме, я позавчора зранку встаю, а на моєму ставку москаль рибу ловить. Ну я його з гвинтівки ба-бах і вбив.
- Добре зробили куме.
- А вчора я встаю, а там уже два москалі. Ну я їх з автомата бах-бах та й убив.
- Ну добре зробили куме.
- А сьогодні я встаю, а весь ставок москалі обсіли і всі мою рибу ловлять. Ну я їх всіх з кулемета розстріляв.
- Та ви куме брешете.
- Та брешу, але як би гарно було.

– Ти мене кохаєш?
– Угу
– Ну що значить угу?
– Кохаю-кохаю.
– А чому ти говориш так, начебто хочеш щоб я від тебе відчепилась?
– Тобто?
– Ну що це означає ”кохаю-кохаю”?
– А що це по-твоєму означає?
– По-моєму, це означає "відчепись"!
– Я не розумію, що ти хочеш?
– Щоб ти сказав "кохаю".
– Але я сказав "кохаю", навіть два рази.
– Ти не так сказав.
– А як треба було сказати?
– Треба було сказати "кохаю"
– Ну добре, кохаю.
– Чудово!
– Ти задоволена?
– Ні.
– Ну що ще не так?
– Ну чому ти не можеш сказати просто "кохаю"? Навіщо додавати це "ну добре" щоб я від тебе відчепилася!
– О боже...
– Що, вже набридла? Так?
– Ти що, знущаєшся?

Один приятель говорить іншому:
- Ах, чорт, гаманець забув, а мені десятки не вистачає. Позичиш?
- Ну, тримай.
На наступний день.
- Я тобі десятку винен?
- Так.
- Слухай, знову я без
гаманця. Позич ще 40,буду тобі рівно півстотні винен.
- Ну, добре.
На наступний день.
- Я тобі 50 грн винен?
- Так.
- Знову гаманець дома залишив. Давай, ти мені ще 150 займеш, а я вже тобі 200 тоді віддам.
- Ну, гаразд.
На наступний день.
- Я тобі 200 винен?
- Ну, звичайно.
- Давай я вже в тебе для рівного рахунку ще 300 займу і потім відразу пів тисячі віддам.
- Ну що ж робити, давай.
На наступний день.
- Я тобі 500 винен?
- Ні!

Жінка прийшла додому з новим колечком. Чоловік:
— Де взяла?
Жінка:
— Виграла.
Через тиждень жінка в новій шубі, знову виграла. Ще через тиждень з’явилася нова машина і квартира – знову виграла. Літом принесла дві путівки на курорт, повезла чоловіка в Крим. Приїхали, жінка зразу в море залізла і сидить дуже довго в воді. Чоловік:
— Виходь, лотерейку простудиш.

Лев гуляет по лесу.
Встречает жирафа:
- Эй, длинношеий! Кто
самый храбрый в лесу?
- Ты, лев!
Лев довольно
улыбнулся и идет
дальше. Видит зебру:
- Эй, полосатая! Кто
самый красивый в лесу?
- Конечно ты, лев!
Лев, гордый, пошел
дальше. Видит слона:
- Эй, длинноносый! Кто
самый умный в лесу?
Слон берет льва
хоботом,
перебрасывает через
свою спину и
зашвыривает в болото.
Лев вылезает,
отряхивается от тины и
говорит:
- Ну зачем же так
нервничать? Мог бы
просто сказать: "Я не
знаю"