Сиджу у перев’язочніј у травмпункті. Тут на швидкіј привозять одного психа з перерізаними венами. Сестра оглянула јого і каже:
— Зараз хлопчина піде — я тобі розповім, як вени перерізати так, щоб ти більше до нас не приїздив.

Росія. Середня смуга. Непролазниј бруд. Похилі паркани, за парканами покинуті хати. В калюжах валяються п’яні кацапи. По дорозі, згинаючись під вагою в’язки хмизу јде бабка в старому ватнику ј несе в руці талони на цукор. Раптом на небі проліта сріблястиј надзвуковиј винищувач з червоними зірками. Бабка хреститься: «Святиј-Святиј-Святиј! Зате ми великі, сильні ј страшні!».

Пограбована квартира депутата Жмухеринської міської ради. За словами депутата, у нього нічого не зникло. А ось у јого дружини було вкрадено два мільјони долярів.

Особливість націјональної кадрової політики поляга в підборі на ключові державні посади розумних, вихованих і скромних людеј. Скромні не повинні похвалятися накраденим, виховані не повинні помічати, як крадуть скромні, а розумні повинні поправляти недостатньо скромних і недостатньо вихованих, щоб не хвилювати нарід.

Зустрічаються двоє старих знајомих, те, се. Один каже:
— Я піднявся непогано, працюю в рекламному бізнесі, але тільки в одному керунку.
— І в якому ж керунку ти працюєш?
— Рекламую політиків. У нас же як, чим паскудніше товар, тим більше заробіток.

Зазнало фіяска опитування населення Землі, що проводиться ЮНЕСКО, з проханням висловити особисту думку з приводу дефіциту продовольства в інших країнах. У Европі не зрозуміли, що таке дефіцит. У Африці не зрозуміли, що таке продовольство. У Америці не зрозуміли, що таке інші країни. У Китаї і в арабських країнах не зрозуміли, що таке особиста думка.

Завдання міжнародних спостерігачів на виборах — стежити, щоб правильно підраховувалися голоси.
Завдання внутрішніх спостерігачів — стежити, щоб підраховувалися правильні голоси.

Друга світова віјна. Концтабір в Німеччині. Ведуть на розстріл англіјця, француза ј українця. І тут німецькиј солдат каже:
— Маєте хлопці право на останнє передсмертне бажання.
Англієць:
— Мені б ще перед смертю пляшечку віскі.
Принесли јому віскі. Француз:
— А я б шампанського випив.
Принесли шампанське. Українець каже:
— Я хочу, щоби мене наостанок чоботом копнули в дупу.
Німці посміялися. Але бажання є бажання, треба виконувати. Один розбігається і зі всієї сили дає копняка. Українець аж підскакує, вириває в якогось солдата автомат, другого б’є прикладом по голові, в третього випускає автоматну чергу, бере з собою англіјця ј француза, перескакує з ними через колючиј дріт, біжить в ліс, там на пеньочку присіда. Ті двоє питають:
— Слухај, а ти не міг то скорше зробити, а то б нас розстріляли.
— А в нас українців завжди так, поки хтось в дупу не копне, то ніц робити не будемо.

За 10 хвилин до обідньої перерви будить депутат свого сусіда ј запитує:
— Підеш сьогодні в буфет чи будеш продовжувати працювати без перерви?

Досвідчениј адвокат, якиј захищав на суді чиновника-хабарника, зумів довести, що якщо чиновник — це слуга народу, то хабар, якиј він отримав, слід називати великими чајовими. А за чајові статті нема.