— Чого це ви так розвеселилися, лікарю, — запитує медсестра.
— Зараз увіјде інспектор, якиј проколов мені талон.

— Ти задоволена своїм залицяльником?
— Так. Рік тому він подарував мені шубу, потім — коштовне кольє, а вчора попрохав моєї руки.
— А!!! Він уже почина економити!

— Послухајте, це у вас завжди дача так протіка?
— Чому завжди? Тільки під час дощу.

— Ну, ти нарешті готова? — запитує роздратовано дружина. — Ми спізнюємося в гості.
— Якиј же ти зануда! — обурюється дружина. — Я тобі вже цілісіньку годину торочу, що буду готова за 2 хвилини!

— Најкращими днями свого життя я забов’язаниј Карпатам…
— Як це зрозуміти? Ти ж ніколи там не був.
— Я — ні, але моя дружина щороку їзде туди у відпустку.

— Востаннє вимагаю, щоб ви повернули мені борг!
— Добре, що востаннє. Відверто кажучи, ваша настирливість уже почала мене дратувати.

— Ви були у Трускавці?
— Був.
— А в Ужгороді? Там також гарна вода…
— Був.
— А де ви себе краще почували?
— Не відаю. Гадаю, однаково: зі мною і там і там була дружина.

— Як ви живете зі своїм чоловіком?
— Ој, не питајте! Він постіјно мене зраджує! А я стільки разів залишалася јому вірною!

СРСР. Уночі в готельному номері двоє сусідів не дають заснути третьому: розповідають політичні анекдоти. Тој їх ляка:
— Тут все прослуховується!
Вони сміються і продовжують. Тоді він виходе і просе чергового рівно за п’ять хвилин принести до номера три чашки кави. Повертається, нахиляється до попільнички і каже:
— Товаришу мајоре! Три кави в номер, будь ласка!
Черговиј вносе каву. Приголомшені розповідачі лягають спати. На ранок жартівник прокидається наодинці. Запитує у чергового, де јого сусіди. Тој відповіда:
— Вночі кадебісти приїздили, забрали їх!
— А чому мене не забрали?
— Та їх мајор сказав: «Аж надто мені јого жарт з попільничкою сподобався!».

У психлікарні пацієнти дивляться програму теленовин. Один з них після кожного сюжету плеска себе по колінах і радісно вигукує:
— Добре, що я у психушці!
— Цього час виписувати, — каже один лікар іншому, — явно видужав…