Сидять два електрики на стовпі і сперечаються:
– Земля
– Ні, фаза!
Повз йде старенька бабуся. Електрики їй:
– Бабцю, подай провід.
Старенька подала їм провід і пішла далі.
– Я ж казав “земля”, а ти “фаза, фаза”!

Професор вирішує помститися студенту на іспиті. От, цей студент приходить на іспит. Професор дає йому самий складний квиток. Студент без підготовки відповідає на “5?. Професор задає додаткові запитання, але студент і на них з легкістю відповідає. Тоді професор запитує:
– Студенте, уявіть, ви йдете по дорозі і бачите: мішок із золотом і мішок з розумом, що ви візьмете?!
– Ну, із золотом звичайно!
– А я б узяв з розумом, – говорить професор.
– Ну правильно, кому чого не вистачає!
– Вашу заліковку, – кричить професор. Студент дає. Професор пише там “козел”, і віддає студенту. Той не дивлячись кладе у кишеню й іде, але через п’ять хвилин повертається, протягає заліковку професору і говорить:
– Ну як вам не соромно, професоре, розписалися, а оцінку не поставили.

- Дєда, а шо ти дивишся?
- Історічєский роман.
- Дєда, так ти ж порнуху дивишся!
- Ну то для тебе порнуха, а для мене - історічєский роман.

Приголомшлива безграмотність. Дев'яносто зі ста опитаних школярок впевнені, що за давальним відмінком відразу йде родовий.

У занедбаному темному парку, пізно ввечері, на лавці сидить чувак - десь 2 метри зросту, плечі - косий сажень, накачаний - аж футболка рветься, табірні татуювання, фінкою в руці грає ... Підходить до лавки чоловічок - метр п'ятдесят, худющий, блідий , доходяга, на носі інтелігентські окуляри ... Сідає на лавку. Чувак, могутнім басом:
- А, ти що ще за диво?!
Доходяга, тоненьким голоском:
- Я маніяк, серійний вбивця, спеціалізуюся на таких як ви, на моєму рахунку вже 93 трупа ...
Чувак, істерично регочучи сповзає з лавки, катається по землі, червоніє від дикого сміху, і раптом різко хапається за серце - і завмирає.
Доходяга, сумно зітхаючи:
- 94 ...

Для адекватного відображення руху грошових коштів в наших умовах в бухгалтерський облік були додані два рахунки: "розтринькали" та "поцупили".

После первого стакана водки все непонятное становится понятным.
После второго – все таинственное перестает быть загадочным.
После третьего – все обыденное становится чудесным. И путь до кровати оказывается увлекательным путешествием по сказочной стране, где полы дыбятся цунами, дверные проемы сжимаются до узких щелей, а стулья, как собаки, бросаются под ноги.

Студент сдает экзамен по физике. Сдает очень плохо. Профессор пытается его вытянуть, спрашивает:
– Ну скажите хотя бы при какой температуре кипит вода?
– Профессор, я не знаю, при какой температуре она кипит, но я знаю, что при 40 градусах она превращается в водку!

– Почему вы берете на работу только женатых?
– Потому что они привыкли к оскорблениям и не торопятся домой в конце рабочего дня.

– Сыра нет. Плесень брать будете?