Зима, два медвежі-самці сплять в одній барлозі. Один в січні прокидається, так йому любові захотілося і до другого каже: Слухай, така справа, дуже хочу, давай я тебе скоренько покохаю і ніхто нічого не знатиме. Ти мені минулої зими спати не давав, то краще тої я тобі раз дам себе покохати, але нікому нічого в лісі не казати Та ти мене знаєш, нікому нічого. Роблять вони свою справу, як раз в лігво провалюється заєць, бачить це все і давай звідти втікати. Вони переглядаються: То що був заєць? Він ж всім розкаже Та й давай його доганяти. Вибігають на замерзши озеро, а зайця заносить і в ополонку провалюється. Медвежі до ополонки, лапу запихають, а там бобер: Ей, педику, руки забери.